У квітні 2021 року у Німеччині стартував проєкт IDunion. Це був не просто ще один цифровий експеримент, а перший із чотирьох проєктів, які відібрало Федеральне міністерство економіки та енергетики (Bundesministerium für Wirtschaft und Energie) у своїй програмі “Безпечні цифрові ідентичності” (Sichere digitale Identitäten). Держава шукала спосіб зробити цифрову особу людини такою ж надійною, як і паспорт у кишені. IDunion став одним із головних кандидатів, бо обіцяв просте та зрозуміле розв’язання складної проблеми. Далі на berlinfuture.eu.
Над проєктом працювала велика команда з 28 партнерів. Це були вчені, компанії, державні установи та фінансові організації. Разом вони створили платформу, яка вміє перевіряти цифрові ідентичності. До роботи долучилися й науковці Берлінського технічного університету (Technische Universität Berlin). Вони отримали понад 1,5 мільйона євро з загального бюджету проєкту, щоб перетворити складні ідеї на рішення, які працюють у реальному житті.
Чому питання “хто ти онлайн?” стало таким важливим?
Коли світ все більше переходить на цифру, питання електронної ідентифікації стає не менш цінним, ніж пластикові чи паперові документи. За словами керівника дослідницької групи сервісно орієнтованих мереж (SNET) у Берлінському технічному університеті, доктора Акселя Кюппера (Axel Küpper), люди щодня мусять підтверджувати, хто вони є: у державних сервісах, супермаркетах, банках, вишах, на робочому місці. І якщо процеси користувачам здаються складними й незручними, то вони радше дратуються, ніж радіють. А з простими та зрозумілими у користуванні додатками люди здатні самостійно керувати своїми даними.
Проєкт IDunion створив спільну основу, на якій можна перевіряти цифрову особу людини або її самостійно керовану ідентичність – так звану “SSI”. Це трохи схоже на універсальний гаманець, тільки там лежать не гроші, а цифрові “довідки”: хто ти, що вмієш і на що маєш право. За словами Акселя Кюппера, у межах проєкту на практиці перевірили 35 різних додатків із повсякденного життя. Їх тестували у різних галузях: електронні державні послуги, фінанси, промисловість, розумні пристрої, медицина, освіта, онлайн-покупки та мобільність. Окрему увагу команда з Берлінського технічного університету приділила тому, щоб ці рішення були не лише безпечними, а й зручними.
Нова система довіри в інтернеті
Професор Кюппер розповів журналістам, що дослідники перевіряли, чи здатні різні системи SSI “говорити однією мовою”, чи не виникають “дірки” у системі безпеки. Звертали увагу й на доступність, щоб люди захотіли цим користуватися. До проєкту залучили не лише наукові групи, працювали також підрозділи Управління кампусом Берлінського технічного університету (Campus Management der Technischen Universität Berlin) та Telekom Innovation Laboratories (T-Labs).
Технологія SSI, за словами Акселя Кюппера, дає людині водночас свободу та контроль. Вона дозволяє отримувати, зберігати й показувати будь-які цифрові підтвердження – на телефоні, комп’ютері або у хмарному сервісі. Це можуть бути документи, дозволи, сертифікати чи доступи. Для компаній та установ така новинка суттєво спрощує перевірку клієнтів і партнерів. А для пересічних громадян – зменшує кількість черг та паперів, які необхідно збирати на підтвердження того чи іншого статусу. Ще й економить час, гроші та нерви.
Цифровий гаманець замість паперових довідок
Доктор Аксель розповів, що протягом багатьох років досліджував, чи здатні цифрові системи працювати без єдиного центру керування. Його наукові інтереси зосереджені навколо розподілених систем, як, наприклад, блокчейн (Blockchain) і Web 3.0. Їх можна уявити як спільний будинок без одного власника, бо там багато мешканців, і всі разом вирішують, як він працюватиме. Такий підхід зменшує залежність від великих платформ і знімає ефект “замкнених дверей”. У децентралізованому світі користувачу не треба надавати особисті дані для доступу до послуг.
Дослідження, якими опікувалася команда Кюппера, зосереджувалися на дуже практичних питаннях. За словами професора, головна проблема децентралізованих систем – це взаємодія між ними. Як зробити так, щоб різні системи могли працювати разом? Як у такому світі виникає довіра? І як користувач може сам керувати своїми даними, не передаючи їх у чужі руки? Саме ці питання лягли в основу проєкту IDunion, який замовило Федеральне міністерство економіки та енергетики. Команда Берлінського технічного університету отримала завдання дослідити, як ідеї SSI здатні працювати у реальних життєвих ситуаціях. І чудово з ним впоралася.
Цифрова ідентичність у реальному житті
На думку вченого Акселя Кюппера, ідентичність людини складається з багатьох маленьких чинників, схожих на мозаїку. Є базові аспекти – ім’я, дата народження, адреса. Є набуті – диплом, водійське посвідчення, професійний статус. За останні роки люди звикли зберігати ці дані у хмарних сервісах великих компаній. При цьому більшість користувачів навіть не замислюються, що саме відбувається з цією інформацією далі. Ідея самостійної цифрової ідентичності полягає у тому, щоб повернути контроль власникам даних.
У світі SSI всі важливі підтвердження зберігаються саме у власника – наприклад, у цифровому гаманці на смартфоні. І вже той сам вирішує: кому й коли показувати таку інформацію. Або показувати вибірково: вік, диплом або сімейний стан. Це дає змогу не розкривати всі дані, якщо у тому немає потреби. На словах це здається легким, але побудувати таку систему було непросто.
За словами доктора Акселя Кюппера, до створення екосистеми цифрових ідентичностей залучають чимало різних аспектів. І у кожного – свої вимоги, очікування та правила. Саме через це й виникла проблема сумісності. Якщо пояснити простіше, то це як спробувати з’єднати між собою деталі від різних конструкторів. Вони схожі, але не завжди підходять одна до одної.
Еталонна модель IDunion
Одним із результатів проєкту IDunion стало створення еталонної моделі. Вона допомагає порівнювати різні протоколи, формати даних і технічні підходи до самостійних цифрових ідентичностей. За словами Кюппера, ця модель показала, де саме системи можуть “порозумітися” між собою, через які інтерфейси це реально. Разом із Центром електронного управління та модернізації (Zentrum für E-Government und Verwaltungsinformatik) розробники університету створили вузол у блокчейні IDunion. А сам блокчейн IDunion став технічною основою, на якій тримається вся система цифрових ідентичностей.
Найкращим прикладом став додаток LISSI. За словами Акселя Кюппера, саме такі гаманці дозволяють зберігати цифрові ідентифікації та облікові дані й перевіряти їхню “справжність” у цифровому світі. Команда проєкту IDunion зробила вагомий внесок у створення трьох ключових опор системи управління цифровою ідентичністю: сумісності між системами, надійної технічної основи та зручного цифрового гаманця для користувачів.
IDunion як модель для світу
Проєкт IDunion важливий ще й тому, що змінює підхід до цифрових правил гри. У світі, де дані давно стали новою валютою, Німеччина показує інший шлях, на якому головною цінністю є людина, а не платформа. Такі проєкти створюють спільну мову між країнами, бо цифрові ідентичності не знають кордонів: студент навчається за обміном, працівник переїжджає, бізнес виходить на нові ринки. Якщо ідентичність зрозуміла й довірена всюди, світ стає простішим. IDunion у цьому сенсі працює як фундамент – його не видно, але саме на ньому може будуватися безпечний і справедливий цифровий світ майбутнього.
Джерела:
- https://www.tu.berlin/news/interviews/hoheit-ueber-die-eigenen-daten
- https://www.tu.berlin/en/about/profile/press-releases-news/2021/april/federal-ministry-for-economic-affairs-and-energy-funds-tu-partner-project-idunion
- https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3316842-cifrova-identicnist-ludini-ak-ii-zahistiti.html