Місто з багатою історією, Берлін, може похвалитися численними архітектурними скарбами. Якщо ви цікавитеся минулим німецької столиці, обов’язково здійсніть пішохідну екскурсію найстарішими будівлями міста. Більшість із них були перебудовані через значні пошкодження, спричинені війнами та пожежами. А втім, споруди все ще містять оригінальні елементи, нагадуючи про довгу історію міста. Підбірка деяких із них (у нехронологічній послідовності) далі на berlinfuture.
Берлінський собор
Історія найбільшої протестантської церкви Німеччини сягає своїм корінням 1451 року, коли на цьому місці була споруджена інша святиня. Теперішню споруду побудували в стилі італійського Високого Відродження під впливом бароко у 1894–1905 роках із метою заміни застарілої будівлі.
Безсумнівно, це один із найкрасивіших храмів у країні та світі. Споруда вражає прекрасним оздобленням зовні та всередині. Тут розміщується склеп Гогенцоллернів – місце династичних поховань. У склепі зберігаються 90 поховань кінця ХVІ – початку ХХ століть. Чи не найвеличніші частини собору – вівтар та імператорські сходи. З купольної частини церкви відкривається панорамний краєвид на місто. Під час Другої світової війни собор сильно постраждав. Головна нава і склеп Гогенцоллернів перетворилися на руїни. До війни споруда сягала 114 м у висоту, але після відновлення скоротилася до 98 м. Привертають увагу внутрішнє оздоблення, вітражі, мозаїки, вцілілий вівтар та орган.
Перед собором розміщений парк Люстгартен, який протягом століть постійно змінювався. Сучасного вигляду він набув 24 вересня 1999 року, відкрившись після реконструкції. До слова, Берлінський собор ніколи не був собором у фактичному значенні цього терміна, оскільки Берлін ніколи не був місцем перебування єпископа католицької церкви. Коли в 1930 році Святий Престол вперше створив католицьку єпархію в Берліні, Берлінський собор вже давно був протестантською церквою. Місцем перебування митрополита Берліна слугує собор Святої Ядвіги.
Церква Святого Миколая
Побудована між 1220 та 1230 роками, церква Святого Миколая є найстарішою святинею в місті. Під час Другої світової війни внаслідок бомбардувань постраждали дах та верхівки веж церкви. У 1949 році обвалилися всі склепіння й північні стовпи. Лише в 1980-х роках вдалося відновити споруду.
Церква слугує музеєм і концертним майданчиком. Майже щоп’ятниці о 17:00 тут проходить органний концерт. У готичному головному залі розміщені цікаві експонати, як-от бронзова купіль 1398 року та бароковий амвон 1714-го. Вівтар належить до періоду пізнього Ренесансу. Всі охочі можуть піднятися на вежу.
Замок Шарлоттенбург
Один із найвишуканіших прикладів барокової архітектури в Німеччині, замок Шарлоттенбург, розташований в однойменному районі Берліна. Його будували в 1695–1713 роках за розпорядженням королеви Софії Шарлотти, дружини прусського короля Фрідріха I. Це найбільший палацовий комплекс у Берліні. Він був одним із улюблених місць відпочинку семи поколінь правителів Гогенцоллернів, які неодноразово переплановували окремі кімнати з розкішним внутрішнім декором, а також перетворювали частини садів на королівську велич.
Після серйозних руйнувань під час Другої світової війни більшу частину палацу було реконструйовано. У ХХІ столітті колишня літня резиденція королів – одна з найважливіших визначних пам’яток німецької столиці. Інтер’єр споруди вражає розкішними залами та багатими мистецькими колекціями. Особливу увагу привертають порцеляновий кабінет, палацова каплиця та спальня Фрідріха І.
Сад замку був спроєктований у 1697 році в стилі бароко Симеоном Ґодо, на якого вплинув Андре Ленотр, дизайнер версальських садів. Дизайн Ґодо складався з геометричних візерунків з алеями та ровами, які відокремлювали сад від його природного оточення. У 1787 році королівський садівник Георг Штайнер перепланував сад в англійському ландшафтному стилі для Фрідріха Вільгельма II. Після Другої світової війни центр саду було відновлено в стилі бароко.
Палац кронпринців
Доповнює архітектурну пишноту Берліна Палац кронпринців. Він був побудований в 1663 році і реконструйований в 1857-му за планами Генріха Штрака в неокласичному стилі. Певний час тут розташовувалася колекція сучасного мистецтва Берлінської національної галереї, однак основним призначенням палацу було слугувати резиденцією прусських князів.
Пошкоджений під час бомбардувань у роки Другої світової війни, Палац кронпринців був відновлений з 1968 по 1970 рік. У 1990 році тут підписали Договір про возз’єднання Німеччини. У 1919–1939 роках у палаці розміщувався новий відділ Берлінської національної галереї. Тепер тут розташована художня галерея, де відвідувачі можуть помилуватися різноманітною колекцією шедеврів і отримати уявлення про королівську історію Берліна.
Червона (Берлінська) ратуша
У 1861–1869 роках була споруджена Червона (Берлінська) ратуша з традиційної для цього міста червоної цегли. Тут засідає Сенат та мер міста-землі Берлін. Споруда представляє архітектуру Ренесансу й готики. Вона була створена за зразком Старої ратуші в польському місті Торуні, а вежа нагадує верхівку Ланського собору, що у французькому місті Лані.
Під час Другої світової війни, як і попередні споруди в списку, ратуша перетворилася на руїни. У 1951–1958 роках будівлю вдалося відновити. На першому поверсі привертають увагу гербовий та колонний зали, що виконують представницьку функцію. Цікаво, що в післявоєнні роки Берлінська ратуша стала об’єктом глузувань, адже в ній засідала мерія соціалістичного Берліна.
У гербовому залі (з усіма гербами Берліна) приймають переважно державних гостей. Великий бальний зал використовується для таких заходів, як прийоми чи церемонії. Найкрасивішим приміщенням є 9-метровий зал із колонами з помаранчевою ребристою стелею та багатьма бюстами. Колись тут розміщувалася бібліотека, а тепер це місце проведення виставок. На третьому поверсі, у коридорах, висять портрети всіх почесних громадян Берліна.
Стара національна галерея
Побудована в 1862–1876 роках, ця художня галерея – частина ансамблю Музейного острова, який належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Неокласичний музей демонструє велику колекцію картин і скульптур XIX століття. Тут можна побачити шедеври Каспара Давида Фрідріха, Адольфа фон Менцеля, Сабіни Лепсіус, Франца фон Штука, Едуарда Мане, Клода Моне та інших.
Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала внаслідок повітряних нальотів. Реконструкція тривала до 1969 року. Класицистична будівля виглядає дуже ефектно. Верхня частина обрамлена колонами в стилі античного храму, що було ідеєю короля Пруссії Фрідріха Вільгельма IV. До слова, чимало його ідей вплинули на берлінську архітектуру ХІХ століття.
Підсумовуючи, пішохідна екскурсія найстарішими будівлями Берліна – це чудовий спосіб зануритися в історію міста. Від величних соборів до грандіозних палаців і знакових пам’яток, ці архітектурні дива дають змогу зазирнути в минуле німецької столиці. Не забудьте взути зручне взуття, взяти із собою карту та приєднатися до якоїсь з екскурсій, щоби дізнатися історичне та культурне значення кожної будівлі.
