Історія Берліна почалася ще в XIII столітті, тож не дивно, що його архітектура поєднує в собі елементи різних стилів із різних віків. На початку ХХ століття Берлін перетворився на сучасний мегаполіс із грандіозними й величними спорудами. А втім, крім будівель, що демонструють зростання економічної та політичної могутності міста, заслуговують уваги і його історичні пам’ятки. У роки Другої світової війни місто зазнало сильних бомбардувань, що призвело до втрати багатьох архітектурних скарбів. На щастя, деякі з них були відбудовані та все ще визначають горизонт німецької столиці. Докладніше про 5 найвідоміших будівель Берліна читайте далі на berlinfuture.
Рейхстаг
В цій історичній споруді засідає Бундестаг – німецький федеральний конституційний та законодавчий орган. Тут же обирають президента країни. Рейхстаг відчинив свої двері в 1894 році. Його легко впізнати за величезним скляним куполом – візитівкою Берліна. 800-тонна конструкція зі сталі та скла має діаметр 40 метрів і висоту 23,5 метра. Усередині купола дві спіральні доріжки ведуть до оглядового майданчика, відкриваючи чудовий краєвид на місто.
Будівлю в стилі неоренесансу зруйнувала пожежа 27 лютого 1933 року, через місяць після того, як Адольф Гітлер обійняв посаду канцлера. Занедбаний Рейхстаг зазнав додаткових пошкоджень від бомбардувань під час Другої світової війни. До 1970-х років споруду вдалося частково відреставрувати. Після возз’єднання Західної та Східної Німеччини в 1990 році була проведена більш масштабна реконструкція. Після завершення робіт Рейхстаг став однією з найвідоміших туристичних визначних пам’яток Берліна. Щороку архітектурний скарб приваблює сотні тисяч відвідувачів.
Центром уваги світу мистецтва Рейхстаг став у червні 1995 року, коли скульптори-екологи загорнули споруду в понад 90 000 м2 срібної тканини. Більше ніж 5 млн людей побачили інсталяцію. А от у ХХІ столітті Рейхстаг знову заявив про бажання слідувати екологічним тенденціям. Завдяки його куполу вдалося заповнити залу Бундестагу природним світлом, а на даху була встановлена масивна сонячна батарея. Генератори на біопаливі забезпечували значну кількість потреб Рейхстагу в електроенергії, а вже у 2008 році Бундестаг схвалив план енергопостачання будівлі за допомогою 100-відсоткових відновлюваних джерел.
Берлінський собор
Найбільша протестантська церква Німеччини, безсумнівно, є одним із найкрасивіших храмів у країні та світі. Споруда вражає прекрасним оздобленням зовні та всередині. Тут розміщується склеп Гогенцоллернів – місце династичних поховань. У склепі зберігаються 90 поховань кінця ХVІ – початку ХХ століть. Чи не найвеличніші частини собору – вівтар та імператорські сходи. З купольної частини церкви відкривається панорамний краєвид на місто.
Історія Берлінського собору сягає своїм корінням Середньовіччя, коли на цьому місці була споруджена інша святиня. Теперішній собор був побудований у стилі італійського Високого Відродження під впливом бароко у 1894–1905 роках із метою заміни застарілої будівлі. Під час Другої світової війни Берлінський собор сильно постраждав. Головна нава і склеп Гогенцоллернів перетворилися на руїни.
До війни собор сягав 114 м у висоту, але після відновлення скоротився до 98 м. Для відвідувачів є у відкритому доступі оглядовий майданчик під куполом, невеликий музей історії собору та склеп із похованнями прусських королів. Привертають увагу внутрішнє оздоблення, вітражі, мозаїки, вцілілий вівтар та орган.
Палац Бельвю
У північній частині парку Тіргартен розташований палац Бельвю – резиденція федерального президента Німеччини. Від Теодора Гойса до Франка-Вальтера Штайнмаєра – усі вони проживали тут під час перебування на посаді. Споруда належить до ранньої неокласики. Хоча чіткі лінії без особливих прикрас – типові риси резиденції влади, але все ж будівля досить нехарактерна. Спорудив палац у 1786 році принц Август Фердинанд Прусський. Тоді власність використовувалася молодшим братом Фрідріха Великого як резиденція і не була призначена для показу публіці. Палац виділявся з-поміж інших своєю простотою й одним із найкращих ландшафтних садів того часу. У списку гостей було багато відомих особистостей: німецький поет і драматург Фрідріх фон Шиллер, французький імператор Наполеон І Бонапарт та інші.
Певний час палац слугував художнім музеєм, відомим як Vaterländische Galerie. З 1844 року в кімнатах на першому поверсі виставлялися роботи прусських митців. Через 21 рік споруда знову почала використовуватися як резиденція, зокрема прусським імператорським двором, де проживали королівські садівники; покоївки; кухарі; конюхи; майстри, які виготовляли сідла; камердинери (кімнатні слуги) та мисливці. Після Першої світової війни палац залишився неушкодженим і перейшов у володіння уряду Веймарської Республіки. А от у роки Другої світової війни будівлі пощастило менше: за винятком кількох зовнішніх стін, він перетворився на руїни.
У 1955–1959 роках споруда була перебудована. У 1994 році Бельвю став головним домом федерального президента, який до того часу проживав на віллі Хаммершмідт (німецьке місто Бонн). Будівля також використовується для новорічних прийомів, державних та інавгураційних візитів. Раз на рік проходить день відкритих дверей, під час якого всі охочі можуть відчути себе принцами та принцесами, королями й королевами або й навіть президентами.
Нова синагога
Ця відреставрована синагога, заснована в 1866 році, обслуговує єврейську громаду міста з головною залою на 3000 місць, молитовною кімнатою, актовою залою, навчальним приміщенням і чималою бібліотекою. Фасад споруди виділяється на тлі сучасних будівель Берліна. Чудовий мавританський купол, який видно здалеку, його ошатні позолочені ребристі решітки та східні мотиви на фасаді були натхненні Альгамброю – музеєм в Іспанії.
У цій будівлі розташований фонд Centrum Judaicum – установа для збереження єврейської пам’яті та традицій, громадський конгрегаційний навчальний центр. У музеї та інформаційному центрі можна побачити рідкісні релігійні експонати, серед яких Тори та сувої, розкопані ще в 1989 році. Постійна виставка з фотографіями, картинами, артефактами та старими записами детально розповідає історію будівлі та єврейської громади Німеччини.
Меморіальна церква Кайзера Вільгельма
Святиня в стилі романського Відродження – Меморіальна церква Кайзера Вільгельма – це реконструкція протестантської церкви XIX століття, знищеної під час Другої світової війни. Сучасна будівля була споруджена в 1959–1963 роках, безпосередньо біля пошкодженого шпиля старої церкви. На місці руїн колишньої святині тепер військовий меморіал. А от шпиль навмисне не був відреставрований повністю та слугує нагадуванням про шкоду від війни.
Спорудили церкву за наказом імператора Вільгельма II, який хотів створити релігійний меморіал на честь свого діда – імператора Вільгельма І. Щороку навколо церкви проходить популярний різдвяний ярмарок. Відвідувачі можуть прогулятися, поласувати святковими стравами та придбати щось на згадку в понад 200 кіосках. У грудні 2016 року ярмарок набув сумної слави, коли терорист-ісламіст в’їхав трактором у відвідувачів ринку. В результаті нападу загинули 11 осіб, ще 55 отримали поранення. Пам’ять про жертв теракту вшановує золота щілина перед церквою.
