Коли йдеться про ІТ-освіту в Берліні, перше, що варто згадати, – це Технічний університет, відомий як TU Berlin. Це не просто навчальний заклад, а місце, де цифрова епоха Німеччини почала набирати обертів задовго до того, як з’явилися смартфони, хмарні обчислення та штучний інтелект. Сучасні студенти там вивчають науки, візуалізують великі дані на відеостіні у кампусі, створюють роботів і програмують мікроконтролери. Але все почалося набагато раніше – з людей, креслень, дротів і винахідника, який мріяв про “розумну машину”. Далі на berlinfuture.eu.
Фабрика ідей у центрі Берліна
Історія Технічного університету Берліна почалася не з комп’ютерів чи лабораторій, а з амбіцій короля Фрідріха II, який ще у XVIII столітті зрозумів, що майбутнє належить інженерам. У 1879 році, коли парові машини вже змінювали обличчя Європи, у Берліні Будівельна академія та Торгова академія об’єдналися в один заклад – Королівський технічний університет. Згодом, у 1916-му році, до нього приєдналася ще й Гірнича академія.
Індустріалізація ХІХ століття швидко змінила правила гри: зросла потреба у фахівцях, які не лише вміли працювати з металом і парою, а й мислили б науково та стратегічно. І саме технічний університет Берліна став місцем, де виховували таких спеціалістів. У 1906 році Асоціація німецьких інженерів визнала, що цей заклад став інтелектуальним центром, взірцем, якому заздрили, і осередком технологічного прориву.
Місце народження комп’ютерної революції
У 1930-х роках, попри жорстку політику нацистів, розвиток закладу не припинявся, студенти продовжували вивчати механіку та інші важливі для країни науки. Великим проривом став винахід вихованця закладу, інженера Конрада Цузе (Konrad Zuse), який у 1941 році зібрав перший у світі програмований комп’ютер Z3 – не в ультрасучасній лабораторії, а у скромній берлінській майстерні. Програмувався він не з клавіатури, а через перфоровану плівку, замість мікросхем мав електромеханічні реле. Але функціонував за принципом, який закладений і у сучасних комп’ютерах. Ідея народилася у Технічному університеті, де Цузе вперше поєднав інженерне мислення з абстрактною логікою і відкрив людству шлях до цифрової епохи.
Для університету це був історичний момент: ще до того, як з’явився термін “інформатика”, заклад став піонером комп’ютерної науки. Там не просто навчали, а розробляли нові способи. І хоча комп’ютер Z3 був знищений під час війни, сама ідея збереглася, з неї почалася ера, яку згодом назвали інформаційною.
Про перезапуск Технічного університету Берліна
У роки Другої світової війни заклад не працював, а після завершення бойових дій зміг відкритися тільки у 1946 році. Але університет рішуче відмежувався від нацистського минулого і змінив назву на Технологічний. У 1960-х роках кампус закладу став символом змін у Західному Берліні, перетворившись на епіцентр студентських протестів, дискусій та реформ.
Молодь вимагала не лише кращої освіти, а й участі у вирішенні політичних і соціальних питань, що віддзеркалювалося у лекціях, на плакатах, які розвішували по стінах. Варто відзначити, що у ці роки система вищої освіти Німеччини почала змінюватися: відкрилися нові факультети, наукові інститути, з’явилися перші форми студентського самоврядування.
Про те, як інформатика перестала бути додатком до математики
У 1970-х роках під комп’ютери виділяли великі кімнати, а слово “інформатика” багатьом здавалося чимось загадковим або просто модною примхою. Та саме тоді Технічний університет Берліна зробив ставку на майбутнє та запустив один із перших у Німеччині повноцінних факультетів інформатики. Це був не просто навчальний курс для інженерів, а спроба створити нову мову мислення, де головними поняттями стали “алгоритм”, “цикл”, “структура даних”. Скептики з інших факультетів дивувалися: навіщо студенти друкують перфокарти замість того, щоб рахувати інтеграли чи креслити схеми?
Але в аудиторіях вже вирувала інтелектуальна революція. Студенти годинами сиділи над кодом на Pascal та Fortran, віддавали свої програми у великий мейнфрейм і чекали на результат. Техніки було мало, викладачів-практиків – ще менше, але саме ця проблема стала каталізатором креативу. Молоді програмісти експериментували з візуалізацією даних, автоматизували обчислення, а деякі навіть заговорили про штучний інтелект ще задовго до того, як це стало модним хештегом.
Справжній прорив стався, коли група ентузіастів спробувала змоделювати інженерні процеси мовою Simula – предком усіх об’єктноорієнтованих мов. Це був момент, коли програмування стало способом моделювання світу. Технічний університет Берліна тоді почав готувати не просто користувачів комп’ютерів, а тих, хто вміє програмувати, керуючись людською логікою. І хоча ще не було Google чи GitHub, атмосфера у кампусі була майже стартаперською: все робили вперше, без підказок і шаблонів. У цей час вдалося сформувати відмінну бібліотеку Технічного університету Берліна.
Коли Техуніверситет Берліна став магнітом для перших айтівців
У 1980-х роках комп’ютери у Технічному університеті Берліна вийшли за межі лабораторій і перетворилися на технологічне серце кампусу. Студенти та викладачі все частіше залишалися у комп’ютерних залах до світанку: хтось збирав свої перші локальні мережі, інші без упину налаштовували ранні UNIX-системи. Здавалося, університет жив за своїм власним ритмом – денні лекції з алгоритмів, нічні сесії налагодження протоколів. У цей час до закладу почали приїжджати дослідники з США, Великобританії, Франції. Міжнародні обміни, гостьові лекції та нові ідеї оживили факультет: інформатика ставала глобальною мовою, а заклад її добре знав.
Після падіння Берлінської стіни Технічний університет Берліна фактично очолив цифрову революцію. Запускалися курси з баз даних, C++, операційних систем, а також – тоді ще екзотичної – криптографії. Це вже була інформатика з амбіціями: не просто писати код, а будувати інфраструктуру майбутнього. Студенти вчилися створювати архітектуру програм, розбиралися, як працює інтернет і як захистити інформацію. Саме у ці роки в Технічний університет Берліна почав тісно співпрацювати з гігантами ІТ-індустрії: Siemens, SAP, IBM, які прийшли до університету не лише з логотипами, а й з реальними проєктами, стажуваннями, лабораторіями. Виш перетворився на майданчик для експериментів, партнерств і проривів, де знання отримали практичний сенс. Так заклад назавжди закріпив за собою репутацію кузні ІТ-талантів, здатних системно мислити та глобально діяти.
Рушійна сила цифрового Берліна
У 2020-х роках Технічний університет Берліна перетворився на інтелектуальний хаб світового масштабу, де не просто вивчають інформатику, а творять у режимі реального часу. У кампусі можна почути понад 130 мов, туди приїжджають студенти з усього світу, лекції читають німецькою та англійською, а стартапи народжуються просто між парами. У рамках ініціативи Startup Incubator Berlin заклад допомагає своїм студентам запускати все: від застосунків для міського транспорту до нейромереж для аналізу клімату. Там не просто мріють про великі ідеї, а втілюють їх у прототипи, презентації та бізнес.
Пишаються у Технічному університеті й лабораторією ШІ та робототехніки. Заклад зібрав понад 30 дослідницьких груп, які занурені в найгарячіші теми: штучний інтелект, етика алгоритмів, квантові обчислення, безпека у кіберпросторі. Разом із Fraunhofer Institute запускають масштабні проєкти в автоматизації, smart city та індустрії 4.0. Все це відбувається на практиці: студенти мають доступ до симуляторів, роботів, власного дата-центру. Техуніверситет Берліна також активно впроваджує онлайн-навчання співробітників за програмою “Moses”.
Технічний університет також проводить хакатони, дискусії, відкриті лекції, куди приходять школярі, підприємці, міські активісти. Підтримує шкільні ІТ-програми, які залучають молодь. Цей заклад все частіше називають громадським драйвером цифрової трансформації Берліна, де обчислюється нова епоха. І це уповні відповідає реальності.
Джерела:
- https://www.tu.berlin/ueber-die-tu-berlin
- https://www.tu.berlin/ueber-die-tu-berlin/geschichte/historie-der-universitaet
- https://www.mygermanuniversity.com/universities/Technische-Universitaet-Berlin/subject/information-technology-it
- https://habr.com/ru/companies/ua-hosting/articles/386247/
- https://moseskonto.tu-berlin.de/moses/index.html