У світі є безліч величних військових, релігійних, культурних, історичних, природних об’єктів, які стали центрами уваги туристів. Одними з них є Бранденбурзькі ворота в Берліні – ранні неокласичні тріумфальні ворота, які були збудовані для демонстрації сили та могутності прусської (читай німецької) зброї. Детальніше про цей архітектурний об’єкт розповість видання berlinfuture.eu.
Передісторія Берліна
Перед тим як вивчати історію Бранденбурзьких воріт, варто зрозуміти чому вони були збудовані саме в Берліні, а не деінде. А тому зробимо короткий екскурс в історію столиці Німеччини та держав, які нею володіли.Взагалі Берлін засновано в 13 ст. В 1415 р. курфюрст Фрідріх І з династії Гогенцолерів заснував Маркграфство Бранденбург із столицею в Берліні. З 1701 р. ця ж династія правила й Пруссією. З цього ж року Берлін став столицею Пруссії.
Історія воріт
Берлін в 17 ст. швидко розвивався. В 1670 р. було збудовано один з його районів – Доротенштадт. Його включення до складу міста створило передумови для будівництва на місці сучасних Бранденбурзьких воріт перших воріт для в’їзду в місто. Також був міст, який підіймався, та рів з водою.
Пройшло декілька десятків років. Берлін став столицею Прусської імперії. В місті в 1734 р. було побудовано так звану митну стіну, яка виконувала функції збирання в’їзного мита. Серед інших воріт стіни прохід був і через попередника Бранденбурзьких. Тут були прості проходи для пішоходів, приміщення для варти та податківців. Влітку 1788 р. ці старі ворота почали зносити, щоб збудувати нові.
Причини будівництва нових воріт
Ворота були перебудовані, щоб показати велич та могутність влади Фрідріха Вільгельма ІІ. Історики кажуть, що на воротах мало бути написане бронзовими літерами ім’я імператора. Також він порівнював себе з грецькими героями та правителями, які несуть країні золотий вік. На його думку цього можна було досягти за допомогою мирного співіснування з сусідніми народами. А тому ворота мали називатися «Ворота миру».
Архітектурні особливості воріт
За задумом імператора конструкція воріт мала бути такою, що брама була спрямована всередину – і архітектурними елементами, і декором. Це мало показати тим, хто живе в місті, що влада правителя міцна. Також за задумом ворота мали об’єднати частини міста та створити більше простору та прозорості. А тому Фрідріх Вільгельм II дав наказ Карлу Готтхарду Лангхансу реалізувати проєкт воріт. Останній був головою установи, яка називалася Oberhofbauamt і саме вона відповідала за будівництво споруди. Планувалося, що ворота будуть схожими на модель Пропілей, тих, що стояли на вході в Акрополь в Афінах. Для цього Карл Готтхард Лангханс мав вивчити малюнки та описи воріт і лише тоді будувати.
Архітектор вніс зміни в конструкцію воріт, і вони значно зменшились в плані глибини. Колони стали вужчими і вищими. Ворота за проєктом мали складатися з 2-х рядів колон. Кожен з них мав по 6 рифлених колон, а між парами йшли оштукатурені стіни. Саме вони тримали верхню частину Квадриги. Між 6-тьма рядами колон було 5 проходів. Середній ширший від інших, так як і в грецькому варіанті. Над коронами розташований антаблемент, який не складався з великих кам’яних блоків, а був змурований горизонтально. На аттику стоїть Квадрига, як вінець над центральними воротами. По сторонах воріт були ніші для скульптур Марса та Мінерви. Це якщо дивитися зі сторони Quarrée (сучасна Паризер Плац). Далі ззовні були двоповерхові будівлі, які переходили в митну стіну. Поряд з ними були так звані каретні будинки, які мали навіси та спільний дах. В 1867 р. ці навіси були знищені, а ворота з’єдналися з флігелями новими колонними кімнатами. Також в той час біля воріт були створені додаткові проходи для пішоходів. А статуї богів перенесли в зовнішні стіни споруди.
Висота воріт становить 20,3 метра. А разом з Квадригою 26 метрів. Ширина воріт 62,5 метра, глибина 11 метрів. Колони мають висоту 13,5 метрів та діаметр 1,73 м. Ширина центрального проходу 5,65 м. Ширина інших проходів 3,80 м.
Скульптури та рельєфи на воротах
Крім довершеної архітектури, ворота мають численні скульптурні елементи. Тут були використані як повністю пластичні скульптури, так і рельєфи. Скульптури виготовляли різні митці, а тому будівництво воріт стало важливим етапом працевлаштування прусських скульпторів в кінці 18 ст.
Головною скульптурою, як ви вже зрозуміли, є Квадрига (це колісниця запряжена 4-ма кіньми). Зразком для її створення став Галікарнаський мавзолей (до речі, одне з чудес світу). За задумом автора, цією колісницею керує римська богиня перемоги Вікторія, яка, так би мовити, в’їжджає у ворота миру в Берліні. До речі, німці не сприймали грецьку богиню перемоги Ніку чи миру Ейрену, вважаючи їх не сучасними та такими, що не відповідають задуму проєкту. А тому лише римська богиня могла зайняти це місце. На думку істориків, Вікторія в цьому образі забезпечувала Фрідріху Вільгельму легітимність його військових дій та бажання об’єднання в союзі німецьких держав.
Ворота були відкриті в 1791 р. З цього часу почалося їх оздоблення рельєфами. Було вирішено, що їх буде 20 і вони будуть розміщені між колонами у проходах. У якості теми для рельєфів було обрано легенду про Геракла. Саме його подвиги мали символізувати звитягу та успіхи Фрідріха Великого. Саме тому у березні 1792 р. 10 архітекторів отримали замовлення на виготовлення рельєфів. Від них вимагалося спочатку створити моделі, а вже далі робочі версії рельєфів.
Статуя Мінерви стояла на північ від воріт, а статуя Марса – на південному боці. Коли ворота лише планувалися, то питання статуй не піднімалося. Воно виникло пізніше. Спочатку проєктувальники хотіли зобразити пильність та старанність у вигляді статуй. Як альтернативи цьому могли бути й зображення Берліна й Пруссії. Але Академія мистецтв наполягла на Марсі та Мінерві, а тому вони й залишилися. Тож Марс, бог війни, сидить з мечем у піхвах, а Мінерва, богиня мудрості та захисниця міських воріт, із списом та щитом.
В 1841 р. розписи на стінах, які були створені в кінці 18 ст., були замінені. В центрі зобразили орла та розетки в 4-х бічних проходах. В 1875 р. були оновлені розписи стелі. В 1926-1927 рр. розписи стелі було вирішено не оновлювати, а просто пофарбувати їх в однотонний світло-сірий колір.
Функції воріт
Ворота на час будівництва виконували не лише представницьку та архітектурну функції. За їх допомогою імператор та міська влада Берліна збирали акциз під час проходу крізь браму. Також вони бачили, хто входить і хто виходить з міста. А ще це дозволяло зупиняти дезертирство солдатів. У південному флігелі розміщувалася охорона, у північному – податкова служба.
Проходи воріт замикалися вночі дерев’яними стулками та гратами. Середній прохід закривався дерев’яною брамою. Вона фактично з самого початку вимагала ремонту, адже перекошувалися і руйнувалися. А тому в 1861 р. під час чергового розширення міста були розібрані.
Ворота також були обладнані газовими ліхтарями.
Доля воріт протягом століть
В 1806 р. Пруссія програла Франції і Наполеон наказав вивезти Квадригу в Париж. В Берліні це було сприйнято як «гірку ганьбу і глум». В 1814 р. прусська армія увійшла в Париж і Квадригу було повернуто в Берлін.
В ІІ світовій війні ворота сильно постраждали. Бокові сторожі для варти згоріли. Квадрига була зруйнована. В 1956 р. почалося відновлення воріт, яке було завершено в 1957 р.
