Сучасний мегаполіс Берлін виник як об’єднання двох поселень – Берліна та Кельна. Саме вони дали початок місту, яке стало найбільшим і найвеличнішим в Німеччині. А щоб цього досягти, міська влада активно будувала мости. Одним з них став міст Росштрассе, який входить до складу 3-х найдавніших переходів через річку Шпрее. Детальніше про це міст розповість видання berlinfuture.
Історія виникнення та будівництва мосту
Перш за все, звернемо вашу увагу на те, що Кельн – це острів, а отже, на XIII ст. (час виникнення поселень на території Берліна) він був оточений двома рукавами Шпрее. Південна частина острова – це піщані грунти, а північна – болота. Острів або Альт-Кельн з’єднується з Альт-Берліном 4-ма мостами на річці Шпрее. Впевнені, ви їх всі знаєте. Це Мюлендамм, Ратхаусбрюкке, Лібкнехтбрюкке та Фрідріхсбрюкке. Щоб з’єднатися з районом Фрідріхвердер, існують Залізний міст, Замковий міст, Шлезенський міст і міст Юнгферн. А для сполучення з Ной-Кельном можна скористатися Новим і Старим мостом, мостом Грюнштрассе, мостом Росштрассе та мостом Інзель.
Місто Кельн або Альт-Кельн виросло на однойменному острові. Після об’єднання чи то поглинання цього міста Берліном, обидва поселення почали спільно будувати стіни з воротами, які б захищали торговельні шляхи. Зокрема, біля воріт до Кепеніка з’явився навісний міст, який і отримав назву Капенік. Цей міст був повністю реконструйований в 1683 р. разом з міськими укріпленнями, які на той час перестали виконувати функції захисту міста, а тому поступово прибирались. Верхня частина мосту була дерев’яною, але мала проходи для кораблів, які могли пропливати в середині мосту. Це дозволяло активно використовувати міст пішоходам та купецьким торговельним кораблям, які припливали в Берлін для продажу товарів.
В той же час джерела XVIII ст. говорять, що міст Кепеніка та Росштштрассе могли бути різними спорудами. Зокрема, там говориться, що іст Росштрассе веде від Нойкельна до Альткельна через Фрідріхсграхт, а міст Кепенікера від Нойкельна до Кельнішського переднього міста.
Міст в ХІХ ст. Інновації в архітектурі
Міст отримав нове дихання в ХІХ ст. Зокрема, в 1835 р. королівським указом було підтверджено його назву – Rossstrassenbrücke. Це було важливим для уточнення міських назв та нанесення їх на карту. Також його часто ремонтували, а тому використовували не так багато часу, як би цього хотілося мешканцям Берліна. В 1848 р. територія мосту та навколо нього стала місцем протистояння повсталого населення міста та урядових військ під час революції 1848-1849 рр. Зокрема, тут 18 березня 1848 р. було вбито молодого міщанина Германа фон Гольцендорфа (1825–1848). Зараз про це нам нагадує дошка, яка розміщена на мосту з 14 березня 1998 року.
Більші зміни почалися в другій половині ХІХ ст. В 1876 р. всі мости над річкою Шпрее стали міською власністю. Також влада вирішила каналізувати західний рукав Шпрее. Це означало, що кращим рішенням стосовно мосту було знести стару конструкцію та побудувати нову. Рішення про перебудову мосту розтягнулися на кілька десятиліть, а саме до кінця ХІХ – початку ХХ ст. Саме в цей час було створено проєкт Людвіга Гофмана, за яким було побудовано масивний однопролітний міст. Він мав ширину 18 метрів, а матеріалом для нього став камінь пісковик. Його відкрили в 1901 р. Підкреслюючи назву мосту, майстри зі східного боку на його гребені спорудили колону висотою близько трьох метрів із гарцюючим конем. А на західній частині поставили кам’яну огорожу з 13 фігурами з пісковика на невеликих виступах, звернених до води. Прикраси мосту вийшли з майстерні скульптора Августа Фогеля.
На думку місцевих мешканців, це була одна з найкрасивіших споруд в місті на початку ХХ ст. Уявіть собі мостовий перехід, який віртуозно перескочив через стрімкі води річки Шпрее з багатим скульптурним оформленням роботи скульптора Августа Фогеля. Ось таким був міст за проєктом Людвіга Гофмана.
Історія мосту в ХХ ст.
В 20-х роках міст ставав місцем протистояння повсталих міських жителів та урядових військ, працівників поліції.
Далі були події Другої світової війни. Саме вони зруйнували пам’ятку архітектури, якою захоплювались берлінці. Міст був пошкоджений бомбами, склепіння розбито, парапети, поручні, які мали пластичний декор, зруйновані. Тривалий час його не ремонтували, лише спорудили тимчасовий дерев’яний міст. В 1946 р. відбулася перебудова склепінь. Лише в 1958 р. було здійснено реставрацію, а саме звели новий парапет з пісковику. Втім, всі прикраси мосту так і не відновили.
У 1961 році, після будівництва Берлінської стіни, міст Росштрассе став одним із пунктів пропуску через неї. Міст був відкритий для руху транспорту лише в 1989 році, після падіння Берлінської стіни.
Капітальний ремонт та сучасна реконструкція пам’ятки
В 2019-2021 рр. Росштрассе був капітально відремонтований та оновлений. Для цього міст було закрито для руху автомобілів і транспорту. Також його реконструкція вплинула на рух деяких автобусів та інших транспортних засобів в цьому районі Берліна. В ході робіт було знято старий тротуар та дорожнє покриття, частину залізобетонної основи мосту, перила, захисні труби підвідних ліній. Тепер міст зміцнений важкою залізобетонною плитою та має численні анкери в арці з природного каменю. Перила були виготовленні з природнього каменю, а тому було збережено їх автентичність. Тріщини в мосту в арці мосту ін’єктовані і закриті водою. Тротуари та дорога отримали новий асфальт. Також було прокладено нові захисні кабелі для ліній живлення.
Після ремонту міст отримав нову класифікацію в класі мостів і тепер буде називатися 30/30 згідно з DIN 1072. А це, крім малозрозумілих цифр і букв, означатиме, що тепер ним будуть рухатися і вантажівки з вагою до 30 тонн. Будівництво коштувало міській скарбниці близько 2,4 мільйонів євро.
Будівлі-сусіди мосту Росштрассе
Поряд з мостом розташовані не менш старовинні та цікаві будівлі. Зокрема, дещо вище споруди стоїть стара багатоповерхова будівля з арочними вікнами, яка в свій час виконувала роль складу та заводу. На південь від мосту можна побачити внизу будівлю Маркішс Уфер (Märkisches Ufer), яка була перебудована в 1969 році, але тут збереглися інші історичні будинки зі старого Фрідріхсграхт (Friedrichsgracht). В кінці мосту стоять 2 кутові будівлі, які виконували роль сторожок (Residenzhotel Henriette і Hotel Großer Kurfürst).
На перехресті за декілька будинків – Вальштрассе знаходяться будівлі № 76-79 в стилі модерн. Вони збудовані напередодні Першої світової війни, і тут розташовувалось текстильне підприємство, далі гільдія теслярів, штаб керівництва KPD у 1946 році та далі навіть Dietz-Verlag. На сьогодні тут комфортно розмістилось посольство Австралії в Берліні.
На перехресті Нова Росштрассе (Neue Roßstraße) 14/15 та Волштрассе (Wallstraße) 27 розташовується комерційна будівля 1913 року. В часи НДР тут розташовувалось інформаційне агентство.
На північ від мосту знаходиться Фішерінзель (район Берліна) та південна частина Шпрейнзеля. Раніше, до 60-х років ХХ ст. тут знаходились старі берлінські житлові будинки та були збудовані нові, сучасні хмарочоси.
