Неділя, 21 Квітня, 2024

Палац Бельвю

Палац Бельвю – це прекрасне творіння Михайла Філіпа Боумана, створене для молодшого брата Фрідріха II, Фердинанда Прусського, проіснувало більш ніж два століття і зараз тішить наше око. Детальніше про видатний архітектурний шедевр, який знаходиться в Берліні, розповість видання berlinfuture.eu.

Фердинанд Прусський

Споруда була зведена для і за наказом Фрідріха Прусського, який був молодшим братом Фрідріха ІІ. Саме за цього короля, курфюрста, Пруссія долучилась до низки великих європейських держав: Франції, Англії, Австрії, Росії, які і керували цією частиною світу. Завдяки правителю Пруссія пережила період освіченого абсолютизму. Тут було здійснено соціальні реформи, скасовано тортури та розширено систему освіти.

Але залишимо в спокої Фрідріха ІІ і перейдемо до Фердинанда Прусського. Батьками Фердинанда були Фрідріх Вільгельм І та Софія Доротея Ганноверська. Він народився в 1730 р. А вже в 1740 р. очолив сформований піхотний полк. В 1756 р. взяв участь у воєнних діях в Саксонії, Богемії, а в 1757 р. в Сілезії. В 1758 р. за станом здоров’я залишив армію і надалі займався діяльністю в сфері розвитку Королівського прусського, бранденбурзького ордена Святого Іоанна.

Архітектура палацу

Варто сказати, що власником землі, де пізніше був збудований палац Бельвю був Георг Венцеслав фон Кнобельсдорф. Саме він побудував літню резиденцію в 1746 році на території, що знаходилася південніше від місця розташування теперішнього палацу. Поряд були зведені фабрика з переробки шкіри та додаткові господарські будівлі. Всі вони, за задумом архітектора Боумана, мали бути включені в праве крило нової будівлі.

Палац був збудований у вигляді трифлігельного комплексу. До його складу входили головний корпус (півтора поверхи) та два бічні флігелі (два поверхи). Один з цих бокових флігелів мав використовуватися жінками (ліворуч), а інший – чоловіками (з боку річки Шпрее). Стиль палацу – ранній класицизм. Головний палац має 19 вікон. Вони розділені тривісним центральним ризалітом з увінчаним фігурою трикутним фронтоном, що спирається на чотири пілястри коринфського стилю.

Що означає назва палацу

Назву палац отримав завдяки краєвиду, який відкривався з житлового крила будівлі на захід в сторону парку, річки Шпрее та куполу палацу Шарлоттенбург. Англійською його назва звучить як Bellevue Palace, що з французької означає “прекрасний краєвид”.

Використання палацу

В часи Фердинанда палац використовували, як місце для розваг. Після смерті власника там проживав син принца Август Прусський, який на той час виконував функції командувача артилерії. Саме він здійснив реформи в цій сфері, що дозволило покращити боєздатність цього роду військ. У 1843 р. палац успадкував король Фрідріх Вільгельм IV. Він в 1844 р. заснував на території палацу перший в Пруссії музей сучасного мистецтва. Тут презентували твори патріотичного жанру.

Якщо ви вважаєте, що жити в палаці весело і приємно, то це правильна думка, але тут слід замислитися над його утриманням. Лише в 1870 р. для підтримки його функціонування використовували не менше 22 слуг різної спеціалізації. Серед них були: гардеробниці, кучери, кафетери, садівники, фрейліни, покоївки, двірники, працівники підвалів, няні, кухарі, камердинери, лакеї, цирульники, помічники кухаря, офіціанти, швейцар, сідельники та інші слуги.

Після переїзду музею в інше приміщення палац з 1865 р. використовувався двором, як житло для королівської сім’ї та гостей, до 1918 р. Діти кайзера тут навчалися у приватних вчителів. Також в період І світової війни тут розмістилось Верховне командування армії.

Після закінчення війни палац не використовувався. У 1928 р. він змінив власника: від династії Гогенцолерів перейшов у відання німецької держави. З 1929 р. тут розташували контору, кухню та виставковий зал. У деяких частинах розташували Музей німецького фольклору та житло, яке можна було орендувати. З 1938 р. будівлю використовували як гостьовий будинок урядові структури. В 1939 р. тут розміщував свої відділи рейхсміністр і голова президентської канцелярії Отто Мейснер. Планувалось, що палац пізніше має перейти в підпорядкування Міністерству закордонних справ Йоахіму фон Ріббентропу.

Реконструкції палацу

Протягом років існування палац постійно добудовувався та реконструйовувався. Так вже за 3 роки після його зведення Карл Готхард Лангханс звів тут відомий овальний зал. Саме він зберіг свій початковий вигляд і до сьогодні.

У 1938 році нацисти здійснили тут низку реконструкцій. Так були замуровані 2 бічні входи. Їх і зараз видно у вигляді аркових вікон. Також до лівого крила, яке ще називали міністерським, додали Г-подібну будівлю. Також було перебудовано молочну ферму Кнобельсдорф. Її замінили на сучасний заклад.

Поряд з палацом в парку було зведено будинок, де було заселено режисера, директора та актора Прусського державного театру Густава Грюндгенса. Це житло було зруйноване під час війни і більше не відновлювалося.

Палацу ж пощастило більше. Він був зруйнований запальними бомбами і пожежею, що сталася після цього в 1941 р. Але його перебудували в 1954-1959 рр. Займався реконструкцією архітектор Карл-Гайнц Швеннік. З цього часу будівля виконувала функцію резиденції Федерального президента. З 1957 року палац став другою резиденцією президента, але фактично не використовувався. Хіба для концертів. На той час Берлін був місцем, яке контролювали 4 держави: СРСР, США, Велика Британія та Франція. Палац знаходився в зоні відповідальності західних держав, а тому й став одним із центрів влади ФРН.

В другій половині ХХ ст. палац продовжували перебудовувати. Через це в первісному вигляді збереглася лише овальна зала на верхньому поверсі. На той час палац оформили в стилі 1950-х. Пізніше це називали «гібридом санаторію кінозірки та кафе-морозива».

Протягом 1986-1987 рр. архітектор Отто Майтінгер за наказом президента Ріхарда фон Вайцзеккера здійснив перебудову палацу з метою адаптації його до первісного історичного вигляду. Відновлено також послідовність розміщення кімнат. Тобто все було реконструйовано за старими кресленнями та малюнками. Федеральна влада подарувала палацу старовинні цінні меблі, картини, які презентувались тут в рамках співпраці з німецькими музеями. Крім цього, в двох кімнатах все ж залишили післявоєнне модерністське умеблювання.

Палац на межі століть

В 1990 р. Німеччина об’єдналася. Це суттєво посилило вимоги до палацу, як місця перебування президента. В той час споруда знаходилась в кепському стані. Тут часто відбувалися технічні поломки. Зокрема, були випадки, коли не працював ліфт (інколи й застрягав), недостатньо кондиціонувалося повітря. Федеральний президент Роман Герцог навіть назва палац «напівзруйнованою халупою». З 1991 р. палац почала охороняти Федеральна прикордонна служба, а не міська поліція.

Поряд з палацом протягом 1996-1998 р. було збудовано офіс федерального президента за планами архітекторів Gruber + Kleine-Kraneburg. Загалом за весь період експлуатації лише Роман Герцог, як федеральний президент, жив у палаці. Це було в 1994-1999 рр.

В 2004-2005 рр. тут знову було реконструйовано  технічну складову палацу. Деякі кімнати спробували відновити, використовуючи нові матеріали. Житлові приміщення лівого крила переобладнали під сучасний офіс президента.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.