Берлін славиться не лише як столиця Німеччини, а й як один із відомих центрів туризму, куди приїздять з усіх куточків світу. Тут зберігається чимало пам’яток архітектури, культури, мистецтва, так що знайдеться туристичний маршрут для кожного. Тільки острів Музеумс або Музейний острів на річці Шпреє вартий того, щоб мандрувати ним кілька днів, адже на цій території зібрано аж 5 відомих музеїв, багатих на дивовижні експонати. Більше на berlinfuture.eu.
З історії Музейного острова
Кілька століть тому на місці острова були заливні болотисті луки, де любили полювати бранденбурзькі курфюрсти. У XVII столітті уряд вирішив використати землі раціональніше, почалося будівництво каналів, які допомогли осушити північну частину острова й розмістити там склади та комори. Наприкінці XVIII століття до короля Фридриха-Вільгельма II звернувся професор Хірт із проханням створити музей мистецтва античних часів. Монарх пропозицію схвалив, а вже втілив її у життя вже наступний король – Фридрих-Вільгельм III. Німецькі правителі не могли не скористатися можливістю заявити про Берлін, як про нову культурну митрополію Європи нарівні з Парижем чи Лондоном.
Так у 1830 році на острові з’явився музей, де були представлені витончені античні статуї, зброя та давньогрецькі прикраси з королівської колекції. Тому музей назвали Королівським. Але згодом він отримав статус Старого музею (Altes Museum), бо неподалік відкрився ще Новий музей (Neues Museum), де зберігали зразки папірусів та експонати давньоєгипетського мистецтва.
У XXI столітті на Музейному острові приймають відвідувачів ще Стара національна галерея (Alte Nationalgalerie), музей Боде (Bode-Museum) та Пергамский музей (Pergamonmuseum), які варті окремого згадування. Потрапити на острів можна через пішохідний міст, який німці називають містком із сьогодення у минуле. А брамою Музеумс став величний Берлінський кафедральний собор у 98 метрів заввишки, який називають найбільшою євангелічною церквою Німеччини.
Таємниці Старого музею
Цю споруду відносять до стилю неокласицизму, на фасаді виведено латиною, що музей засновано у 1828 році Фридрихом-Вільгельмом III “для вивчення всіх видів старожитностей і вільних мистецтв”. Основна експозиція Старого музею (Altes Museum) – давні світи: греки, етруски та римляни. Монументальні стовпи, великий атріум і ротонда нагадують римський Пантеон, недарма король Фридрих-Вільгельм IV призначив північну частину острова Шпреє під храм мистецтва та науки. З того часу будівлю неодноразово ремонтували та оновлювали, особливо після Другої світової війни.
Назад на кілька тисячоліть
На першому поверсі розміщені витвори давньогрецького мистецтва, які належать до X-I століття до нашої ери, на другому – знахідки епохи Давнього Риму. Тут можна побачити славнозвісну Нільську мозаїку, речі, знайдені у давніх римських публічних будинках, бюсти Клеопатри та Юлія Цезаря. Є також чимало золотих і срібних прикрас, виробів із коштовних каменів, цінні монети. Окрему залу відвели для етруського мистецтва. Саме у Старому музеї зберігається табличка Капуї, де на глиняній поверхні вибито найдовший у світі уривок тексту етруською мовою.
Скарби Нового музею
Ідея створити окремий музей для єгипетських реліквій виникла у прусських монархів у середині XIX століття. Проєкт будівлі як складник повного архітектурного ансамблю острова розробив архітектор Фридрих-Август Штюлер, над кресленнями працював з 1843 до 1855 року. Споруда теж постраждала у роки Другої світової війни, Новий музей (Neues Museum) навіть капітально реставрували на початку століття зусиллями відомого талановитого архітектора Девіда Чіпперфілда. У сучасному вигляді це будинок на 8 000 квадратних метрів виставкової площі, розташованої на 4 рівнях.
Гостювання у Нефертіті
Головними пам’ятками є Зелена голова, 3 жертовні камери Стародавнього королівства та колекція Амарні, яку вдалося отримати завдяки офіційному розподілу знахідок у 1913 році стараннями мецената Джеймса Саймона. До неї входить відомий у світі бюст Нефертіті, який зберігається у чотириметровій вітрині у Північній купольній залі. Ще одна знаменитість Нового музею – колекція “Троя” Генріха Шлімана. Після Другої світової війни золоті скарби вивезли до Москви, але після падіння Радянського Союзу повернули. Захоплено застигають туристи перед ще одним давнім артефактом – Берлінським золотим слимаком, який належить до епохи бронзи. А найдавнішою знахідкою Нового музею є ручна сокира періоду палеоліту, виглядає вона скромно, але налічує понад 700 000 років! Є у залах і чимало інших цінних артефактів різних часів.
Художники Старої національної галереї
А це місце – рай для живописців, де зберігається одна з найбільших колекцій німецького живопису та скульптури XIX століття. Зовні будівля Старої національної галереї (Alte Nationalgalerie) нагадує грецький храм, такий проєкт запропонував німецький архітектор Фридрих-Август Штюлер. На зведення знадобилося 13 років, урочисте відкриття відбулося у 1876 році за присутності монарха Фридриха-Вільгельма IV.
Ідея створити такий музей художників виникла завдяки німецькому банкіру й поціновувачу мистецтва Іоакиму Вагенеру, який протягом життя зібрав унікальну колекцію з 262 картин. У заповіті залишив витвори прусській державі, і король не знайшов для них кращого місця, ніж окремий музей на острові. Навіть наказав зробити напис над входом до будинку “Німецькому мистецтву” (Der Deutschen Kunst). Але у музеї зберігаються витвори не лише німецьких майстрів.
Чарівні зали
Значну частину другого поверху відведено під французький живопис, чимало робіт імпресіоністів. Є й картини художників Німеччини кінця XIX століття. На першому поверсі – зібрання скульптур, почесне місце залишили для робіт Йоганна-Готфріда Шадова у стилі неокласицизму. Ще можна ознайомитися зі зразками періоду реалізму Курбе, Бекмана та Менцеля. У цілому колекція галереї налічує майже 2 000 картин і 1500 статуй.
Знайомство з Італією у музеї Боде
Будівля музею Боде (Bode-Museum) створена у стилі необароко, де об’єднано кілька різних епох. Цей заклад відкрили у 1904 році як музей кайзера Фридриха, перші колекції представляли скульптури та картини князя-курфюрста Бранденбурга. Лише за часів Німецької Демократичної Республіки у 1958 році тодішній міністр культури прийняв рішення перейменувати заклад на музей Боде.
Гордість музею Боде
На першому поверсі – 5 внутрішніх двориків і центр із чудовими залами, одразу туристів зустрічає дивовижна кінна статуя Фридриха-Вільгельма фон Бранденбурга. У наступній залі – італійська базиліка Відродження, на почесному місці стоїть флорентійський вівтар воскресіння. А ще – скульптури Венери та Меркурія, які створив для французького короля у 1745 році скульптор Жан-Батіст Пігаль. Але основна експозиція розташована на другому поверсі. Там широкоформатні картини та скульптури таких видатних художників, як Донателло та Тільман Ріменшнайдер. Окремо представлені античні саркофаги, різьблення зі слонової кістки, мозаїчні ікони.
Дивовижні скарби Пергамського музею
Цей заклад – один із наймолодших на острові, відомо, що його побудували за проєктом архітектора Альфреда Месселя. Тут представленні дивовижні витвори мистецтва Сходу. Після того, як відомий археолог Генрих Шліман відшукав Трою, на розкопки подалися представники різних держав і Німеччини зокрема. Берлінські дослідники побували на розкопках у Пергамоні, Мілеті, Вавилоні, Уруку, Ассурі та Єгипті, ще й Османська імперія представила чудові умови для обміну знахідками.
Відтак цінні пам’ятки, скульптури та дрібні артефакти почали привозити до Берліна, для них було вирішено створити окрему споруду на Музейному острові. Першу частину комплексу побудували у 1901 році, другу – у 1930. Пергамський музей (Pergamonmuseum) називають найпопулярнішим у Берліні, щороку його відвідує понад мільйон туристів. Насамперед оглядають стародавній архітектурний шедевр – Пергамський вівтар, де боги Олімпу б’ються з титанами. Перед входом – величезна панорама, яка створює ефект присутності у стародавньому Пергамі у 129 році до нашої ери. Туристи можуть навіть почути гомін натовпу, побачити схід або захід сонця.
Найцінніші експонати музею
Тут можна побачити мерехтливу бірюзову браму богині Іштар із Вавилону, яка сягає від підлоги до стелі, монументальну браму Мілета з античності, пройтися процесійними шляхами Вавилону. А ще у колекції музею є дивовижний купол з Альгамбри у Гранаді, молитовні ніші з Туреччини та Ірану. Можна помилуватися багатою філігранною ліпниною на стінах фасаду мшатти з пустельної резиденції халіфів Омейядів у сучасній Йорданії. І це – лише декілька витворів мистецтва, які можна вивчати годинами. Взагалі Музейний острів Берліну зберігає чимало давніх загадок та історій, як і легендарний венеціанський острів склодувів Мурано. Тільки на Мурано переховували майстрів, щоб вони не виказали таємниць візерунків скла, а Музеумс – навпаки, охоче відкриває свої таємниці всім поціновувачам прекрасного.